“Omega” — один із найвідоміших угорських гуртів, який розпочав свою діяльність за “залізною завісою” і, попри це, досяг успіху на західноєвропейських ринках. “Omega” приваблював жанровим розмаїттям, видовищними концертами та харизматичними фронтменами — так він протримався понад півстоліття. Більше — читайте на сайті на budapest-trend.eu.
Поява гурту “Omega”
Гурт утворився на початку 1960-х років внаслідок об’єднання декількох молодих музикантів із “Ciklon” та “The Prophet”. У той час вони ще ходили до школи, грали на різних локаціях та не думали про назву для своєї банди. Проте вона з’явилась, мов грім серед ясного неба, і навіть у XXI столітті важко сказати як і коли.
Згідно з Ласло Бенко, назву гурту дав шкільний двірник. Нібито він довго спостерігав за грою хлопців, і йому здавалося неправильним, що їхній гурт залишається безіменним. За словами Яноша Кобора, назву гурту дали організатори концерту в гуртожитку Університету технологій та економіки. Тоді як Петер Ланґ стверджує, що в 1961 році музиканти самі обрали її. Нібито вони надихнулись темою кутової швидкості, яку вивчали у школі, і назвались “Omega”. Хай там як, більшість джерел фіксує, що група вперше з’явилась під назвою “Omega” на концерті 23 вересня 1962 року.
Спершу до складу гурту входили Ласло Бенко, Янош Кобор, Андраш Ковачич, Тамаш Кюнстлер, Петер Ланґ та Іштван Варшаньї. Ласло Бенко відповідав за вокал, фортепіано та флейту, Янош Кобор — за вокал та ритм-гітару, Андраш Ковачич — за соло-гітару, Тамаш Кюнстлер — за ударні, Петер Ланґ — за саксофон, Іштван Варшаньї — за бас-гітару. Невдовзі до гурту приєдналась відома угорська виконавиця Жужа Конц.
Становлення гурту “Omega”
У 1963 році гурт “Omega” взяв участь у першому біт-фестивалі, що проходив у Національному спортивному залі. Крім них, там ще виступали “Illés”, “Metro”, “Scampolo”. Більшість з них, за спогадами Петера Ланґа, грала однакові закордонні пісні, проте кожен мав свій унікальний стиль. Того ж року Жужа Конц покинула гурт “Omega”.
У 1964 році до гурту приєднались Йожеф Лаукс, Тамаш Шомло та Марія Віттек. Йожеф Лаукс — однокласник Янош Кобор та Іштван Варшаньї, який став барабанником та своєрідним менеджером для “Omega”. Тамаш Шомло дізнався про гурт від знайомих і, за переказами, спеціально навчився грати на ударних, щоб приєднатись до нього. Марія Віттек тоді тільки починала свою кар’єру співачки.
У 1966 році гурт “Omega” випустив свої кавери на західні хіти, зокрема на пісню “Paint It, Black”. Вони не єдині виконували пісні “The Rolling Stones”, проте саме їх почали називати “Rolling Stones of the East”, або угорськими “The Rolling Stones”. У 1967 році до гурту “Omega” приєднались Тамаш Мігай та Дьордь Молнар. Тамаш Мігай став першим членом гурту, хто мав музичну освіту. Він відповідав за бас-гітару та вокал, а Дьордь Молнар — за гітару. Тим часом Тамаш Шомло та Марія Віттек почали віддалятись від гурту.
У 1967 році гурт “Omega” випустив свою першу авторську пісню під назвою “Nem szeretlek”, або “Я не кохаю”. У ній йдеться про розрив романтичних стосунків хлопця та дівчини. “Ми не створені одне для одного. Давай більше не зустрічатися. Це буде краще і для тебе”. Не дивно, що така легка й романтична пісня швидко завоювала серця молоді, особливо розбиті. Невдовзі гурт “Omega” став популярним.
Розвиток гурту “Omega”
У 1968 році співробітник англомовної програми Угорського радіо порадив гурту “Omega” відправитись у турне по Англії, зважаючи на те, що вони співають і англійською. Музиканти вирішили, що це хороша можливість, і домовились за виїзд за кордон. Щоправда, за умови дещо видозмінити назву: до неї додали “Red Star”, щоб всі розуміли звідки музиканти. В Англії вони виступали в найвідоміших клубах і навіть отримали контракт на запис свого альбому тут.
У 1968 році гурт “Omega” записав один альбом в Англії, повернувся в Угорщину й того ж року знову поїхав в Англію — за другим альбомом. Коли про це дізналась угорська продюсерська компанія, вона “розвернула” гурт. Адже для комуністичного режиму Угорщини було неприпустимо, щоб популярна угорська група випустила свої перші альбоми на “буржуазному” Заході.
У 1969 році гурт “Omega” випустив другий альбом “10 000 кроків”, до якого увійшли такі хіти, як “Keróleumlampa” та “Giröngyajú lány”. Крайня пісня досягла міжнародного успіху, зокрема, вигравши спеціальну нагороду на фестивалі “Yamaha” в Токіо. Пізніше вона була переспівана гуртом “Scorpions”.
У 1970 році вони записали два сингли й завершили третій альбом. Альбом є більш прогресивною, важкою роботою в порівнянні з попередніми двома. У 1971 році гурт покинули Йожеф Лаукс та Анна Адаміш. Залишились лише Ласло Бенко, Янош Кобор, Тамаш Міхай, Дьордь Молнар та Ференц Дебрецені. Ласло Бенко відповідав за клавішні, Янош Кобор — за вокал, Тамаш Мігай — за бас-гітару та вокал, Дьордь Молнар — за гітару, Ференц Дебрецені — за ударні. Після зміни складу банда швидко відновилась й успішно виступила у Празі. Вона записала два сингли і випустила новий альбом під назвою “Élő Omega”.
У 1973 році гурт “Omega” підписав ексклюзивний контракт із західнонімецьким лейблом звукозапису “Bellaphon”, який дозволив музикантам випускати англомовні альбоми у Західній Європі. В результаті вони випустили кілька англомовних альбомів, кілька з яких стали золотими. У другій половині 1970-х років музика “Omega” зазнала чергової трансформації. Виник так званий стиль “космічний рок”. Ця епоха призвела до появи трьох значних альбомів: “Time Thief”, “On the Road to the Stars” та “Gammapolis”.
Згасання гурту “Omega”
На початку 1980-х років гурт “Omega” розірвав відносини із західнонімецьким лейблом “Bellaphon” і натомість підписав контракт з “Warner” на два альбоми. Англомовний альбом “Working” вийшов у 1981 році, а потім угорськомовний альбом “Az arc”. Ці альбоми продемонстрували відхід від їхнього попереднього стилю “космічного року”. У 1987 році гурт “Omega” випустив альбом “Babylon” і взяв довго перерву.
У 1994 році гурт “Omega” повернувся, влаштувавши масштабний концерт на стадіоні “Népstadion”. У 1995 році вийшов альбом “Trans and Dance”, що ознаменував початок нової ери для гурту. У 2000-х роках гурт “Omega” знову активно гастролював і випустив свій останній студійний альбом “Testamentum” у 2006 році. У 2012 році вони відсвяткували своє п’ятдесятиліття, яке завершилося симфонічним туром “Omega Rhapsody”.
У 2013 році гурт “Omega” отримав премію імені Кошута, що визнає її роль в угорській музичній культурі. У 2017 році вийшов черговий їхній альбом “55 — Одного разу на Дикому Сході”. Гурт продовжував активно виступати, але у 2020 році двоє засновників, Ласло Бенко та Тамаш Мігай, померли. У грудні 2021 року також помер Янош Кобор, фронтмен “Omega”, що фактично поклало край історії гурту.
З понад 50 мільйонами проданих платівок, “Omega” є одним з найуспішніших гуртів в історії угорської попмузики. Їхній інноваційний сценічний вигляд, такий як перше використання димових машин, лазерних шоу та проєкторів, здійснив революцію в угорській концертній культурі. Гурт відіграв важливу роль у міжнародному визнанні угорської рок-музики, і його вплив досі відчувається.
Джерела:
- https://web.archive.org/web/20160927013811/http://www.passzio.hu/modules.php?name=News&file=article&sid=35954
- https://mult-kor.hu/maig-rejtelyek-ovezik-az-omega-zenekar-megalakulasanak-tortenetet-20240923
- https://rock-on.hu/2020/12/27/omega-egyuttes/
- https://www.blikk.hu/galeria/kobor-janos-halala-elete-kepeken-omega-me/kctrz5d
