Геза Хофі — культова постать угорської сцени. Талант гумориста, актора та майстра кабаре зробив його справжньою легендою Будапешта. Його яскраві, дотепні й подекуди зухвалі виступи, наповнені сатирою на суспільні й політичні теми, здобули любов мільйонів глядачів не лише в Угорщині, а й далеко за її межами. Народившись у робітничому районі Будапешта, Хофі зумів перетворити свій унікальний талант, що поєднує музику, гумор і тонку соціальну критику, на справжній культурний скарб. Дізнаймося, яким був творчий і життєвий шлях знаменитого угорського гумориста. Далі на budapest-trend.
Дитинство та юність Гези Хофі
Геза Хофі, справжнє ім’я якого — Геза Хоффман, народився 2 липня 1936 року в Будапешті. У майбутнього гумориста була молодша сестра на ім’я Каталін. Дитинство майбутньої зірки гумористичного жанру минуло в робітничому районі Kobanya. Мати артиста, Магдолна Сабо, працювала майстром на Будапештському консервному комбінаті. Кажуть, саме від неї Геза успадкував чудовий музичний слух. Батько — Лайош Хоффманн — був бригадиром на Будапештській тютюновій фабриці. Вважається, що неймовірне почуття гумору, яке стало головним інструментом у кар’єрі Хофі, він отримав саме від батька. Початкову освіту здобував у школі на вулиці Маглоді в X районі Будапешта.
У підлітковому віці Геза проводив літні канікули, працюючи на цегельному заводі. Саме на цьому підприємстві він познайомився з аматорською театральною трупою й почав брати участь у виставах. Це був його перший сценічний досвід. У 1955 році Хоффман закінчив середню школу імені Іштвана Сечені. Після цього він тричі намагався вступити до Академії драматичного мистецтва. Завжди проходив перший тур, але не долав другого. Втіхою для нього було те, що Лайош Башті, член приймальної комісії, завжди пропускав його хоча б у перший тур.
Через невдачі зі вступом Геза кілька років працював на фарфоровій фабриці та візником вантажів на місцевому цегельному заводі. У 1957 році його призвали до армії. Службу проходив у місті Ясберень, де й познайомився зі своєю майбутньою дружиною. Геза Хофі та Маргіт Вноучек одружилися після демобілізації у 1959 році. Подейкують, що батьки спершу були проти обраниці сина, однак згодом змирилися. Геза ніжно називав дружину «руда собака».
У 1960 році молодий артист закінчив театральну школу Rózsahegyi Kálmán Színészképző Iskola. Його однокурсниками були Іштван Штанкай та Йожеф Шаш. Втрьох вони дали обіцянку завжди підтримувати одне одного. Після закінчення школи хтось порадив Гезі звернутися до директора театру «Csokonai Színház». Це була найстаріша й найбільша культурна установа у місті Дебрецен. Після нетривалої розмови з директором театру Йожефом Сендре Хоффман підписав свій перший контракт. Радісна подія сталася 1 вересня 1960 року. Саме тоді Геза Хоффман став Гезою Хофі.
Йожеф Сендре зазначив, що прізвище артиста надто громіздке для афіші й запропонував йому взяти короткий та запам’ятовуваний псевдонім.
Робота в театрі та становлення Гези Хофі як артиста
Працюючи в театрі «Csokonai Színház», початківець артист багато виступав. Він виходив на сцену у кількох постановках. Окрім цього, Геза Хофі виступав у місцевих будинках культури. Популярність артиста почала стрімко зростати. При цьому на вечерях після прем’єр гуморист все частіше і з більшим успіхом пародіював своїх колег і самі вистави. Геза відчував, що саме пародія — його «коник». Глядачі буквально помирали від сміху, слухаючи гумориста. Геза Хофі був першим угорським стендап-коміком, але він про це не знав, адже тоді ще не існувало такого жанру. В той час багато хто навіть не здогадувався, що подібні віртуози словесного мистецтва будуть ставати дедалі популярнішими.
Хофі ж продовжував робити те, що вмів найкраще. Він розважав, змушував людей думати та сміявся. Все більше угорців слухали його, і все частіше вони плескали себе по колінах від сміху через його унікальний стиль виконання. Незабаром артисту почали надходити різні запрошення. Він гастролював Угорщиною, виступаючи в різних культурних центрах та на численних заходах. У цей час до Хофі прийшло усвідомлення, що він повинен стати пародистом.
У 1963 році гуморист повернувся до Будапешта разом із дружиною. До того часу він уже отримав ліцензію від Національної дирекції на використання творчого псевдоніма. У цей період гуморист почав гастролювати країною з номерами власного написання. Він виступав із багатьма відомими артистами, зокрема з Марією Толді.
Геза ставав усе більш популярним, а у 1964 році з’явився на угорському телебаченні з блискучою пародією на Луї Армстронга. Великим успіхом гуморист користувався також у Радянському Союзі. В Угорщині він виступав у готелях, барах і театрах. У 1967 році Хофі виступив у Шіофоку в шоу «Halló, itt Balaton!» разом із Яношем Коошем. Проєкт виявився неймовірно успішним. Цей дует підкорив серця мільйонів угорців.
Незабаром Хофі та Коош потрапили на Угорський фестиваль музики та танцю у Софії. У 1968 році Хофі, Коош і Толді виступили у новорічному ефірі Угорського радіо з пародією на танцювальний фестиваль. Після цього вони стали улюбленцями всієї країни.
Зліт і національна слава Хофі
Угорська публіка вперше по-справжньому заговорила про Гезу Хофі у 1968 році після його яскравого виступу в новорічному концерті на телебаченні. Цей номер став справжнім проривом: поєднання побутового гумору, соціальної сатири та незвичайної сценічної чарівності зробили його улюбленцем глядачів буквально за одну ніч. У 1969 році Хофі підписав контракт із компанією «Mikroszkóp Színpad» Яноша Комлоша. Це був один з небагатьох майданчиків у соціалістичній Угорщині, де політична сатира існувала легально. На цій сцені гуморист виступав понад два десятиліття, створюючи живі моноспектаклі на злободенні теми. Вони користувалися незмінним успіхом.
На той час ім’я гумориста знала вся країна. Яскраві виступи на телебаченні, постійні номери в «Радіо-кабаре», аншлаги в театрах — усе це асоціювалося з Гезою Хофі. Платівки артиста розходилися на ура. Стиль Хофі вважається неповторним. Гуморист зміг поєднати елементи кабаре, гротеску, імпровізації та тонкої політичної сатири, при цьому залишаючись зрозумілим широкому глядачеві. Його образи — від простого робітника до політиків — були одночасно смішними та проникливо правдивими. Одним із головних інструментів гумориста була міміка: він буквально керував залом за допомогою погляду, паузи або руху брів. Недарма багато хто називав його «народним дзеркалом Угорщини».
Попри те, що Хофі відкрито висміював абсурди соціалістичної дійсності, він ніколи не переходив межі, яка зробила б його ворогом режиму. Він був дозованим критиком: знав, скільки можна сказати, щоб викликати сміх — і не викликати заборону. Можливо, саме тому влада його терпіла, а публіка — обожнювала. Він говорив уголос те, що всі думали, але боялися вимовити.
Хофі був рекордсменом за кількістю аншлагів. Його спектаклі збирали тисячі глядачів. У 2001 році вперше побачив світ альбом під назвою «Хофі просто жартує». До нього увійшло багато скетчів із ранньої творчості Гези. Не меншу популярність мав спектакль «Élelem bére», назва якого перекладається як «засоби до існування» або «плата за життя». Геза Хофі виконував цей номер у театрі «Madách Kamara Színház» з 1987 по 2001 рік. Шоу, наповнене гумором і соціальною сатирою, було показано понад 1500 разів.
Люди цитували Хофі в повсякденному житті, а його фрази стали частиною угорської мови. Він не лише жартував — він ставив діагноз суспільству. Його сценічна енергія та імпровізації були настільки заразливими, що навіть повторний перегляд викликав не менший захват. Один із його відомих номерів — про партійну бюрократію — вважається класикою угорського гумору.
Особисте життя Гези Хофі
Про особисте життя Гези Хофі поза сценою довгий час було відомо дуже мало. Попри шалений успіх, він не прагнув публічності, воліючи тримати свої стосунки та побут у тіні софітів. Гумориста впізнавали на вулицях, аплодували в театрах і цитували на кухнях, але сам він залишався людиною мовчазною, часом навіть замкненою. У 1959 році артист одружився з Маргіт Вноучек. З цією жінкою Хофі прожив цілих тридцять шість років.
Це був міцний і спокійний союз. За словами друзів і колег, саме Маргіт була головною опорою та джерелом душевної рівноваги для Хофі. Вона завжди була поруч, підтримувала гумориста в найскладніші часи. За визнанням самого Хофі, сім’я була для нього «островом тиші у світі шуму».
У побуті Геза Хофі був людиною звичок. Він не водив автомобіль, віддавав перевагу прогулянкам, уникав надмірної розкоші. Йому не були цікаві елітні тусовки, гламурні події чи столичний блиск. Він жив скромно, по-старому, у квартирі, яку не змінював десятиліттями. Все це робило його ще ближчим до звичайних людей. Він не грав роль «зірки» — він був своїм.
У 1995 році Маргіт тяжко захворіла. В останні тижні життя вона перестала впізнавати коханого чоловіка. Для Хофі це був дуже складний період. Незабаром дружина померла. Геза був буквально розбитий горем.
Проте доля була до нього прихильною. У 2000 році Хофі знайшов нове кохання. Обраницею угорського гумориста стала Ільдіко Кевер. Хофі одного разу набрав неправильний номер. Цей випадковий дзвінок закінчився знайомством. Вже після першої розмови Хофі запросив Ільдіко на свій спектакль. Незабаром у них почався роман. Ільдіко в одному з інтерв’ю зізнавалася: «Він був таким високим, із неймовірним шармом. Пів години — і я вже без пам’яті закохалася».
У пари була 20-річна різниця у віці, однак це їх не лякало. Навесні 2000 року Хофі та Ільдіко таємно вінчалися. Гуморист організував весілля в заміській садибі. Це була неймовірно зворушлива подія. Ільдіко згадувала в одному з інтерв’ю, що любов Гези продовжувала впливати на неї навіть через роки. Подружжя прожило разом сім років. Офіційно одружені вони були два роки.
Останні роки життя і смерть Хофі
У 1990 році в гумориста стався інфаркт. Після лікування у Сольноку здавалося, що він повністю одужав. Геза Хофі повернувся на сцену. У гумориста були не лише проблеми з серцем. Він також переніс кілька операцій на очах. Глядачі часом помічали зміни у зовнішності улюбленого гумориста, але він сам не робив із цього трагедії. Попри погіршення здоров’я, Геза Хофі не припинив виступати. Шоу гумориста продовжували збирати аншлаги, а зал чекав свого улюбленого артиста. Попри всі труднощі, він зберігав почуття гумору й енергетичний заряд.
Останній виступ гумориста відбувся 7 квітня 2002 року. За три дні потому він помер уві сні від нового серцевого нападу. На той момент Гезі Хофі було 65 років. Смерть гумориста стала справжньою національною втратою. Проводжати артиста в останню путь прийшли тисячі угорців.
У скарбниці Гези Хофі — безліч різних премій і нагород. Деякі з них він отримував по кілька разів. Геза Хофі є заслуженим артистом Угорщини. У 1996 році гумориста нагородили Офіцерським хрестом ордена Угорської Республіки. У 1998 році його відзначили найвищою нагородою для виконавців — премією Кошута. У 2002 році гумористу вручили премію Pro Cultura Urbis від Асамблеї Будапешта.
Джерела:
