Історія рок-гурту “Kárpátia”: патріоти чи злочинці?

“Kárpátia” — один з найбільш епатажних та скандальних рок-гуртів Угорщини. Одні люблять його за патріотичні настрої, а інші — вважають маргінальним та небезпечним. Навіщо “Kárpátia” Трансильванія, Східні Карпати та Ужгород, при чому тут “чиста кров”, і як на це реагують інші народи? Більше — читайте на сайті budapest-trend.eu.

Поява гурту “Kárpátia”

У 2003 році вихідці з рок-гурту “Клан Холодної Голови”, — Янош Петраш, Левенте Чисер та Аттіла Банко, — утворили гурт під назвою “Kárpátia”. Янош Петраш відповідав за вокал та бас-гітару, Левенте Чисер — за гітару, Аттіла Банко — за ударні. Того ж року вони випустили перший альбом “Hol vagytok, székelyek?”.

Альбом “Hol vagytok, székelyek?”, або “Де ви, секеї?”, налічував п’ять пісень. Зокрема, “Ó Bujdosó Szekely”, “Hazám Hazám” та “Valahol tőled távol”. У пісні  “Ó Bujdosó Szekely”, або “О, вигнаний секею”, йдеться про вигнання секеїв із їхньої землі. “Де ви, секеї, я довірив вам цю землю. Вони забрали її у тебе, твоя країна стала чиєюсь чужою”. 

Секеї — угорськомовна етнічна група, що проживає на Секейській землі у Трансильванії. До 1920 року ця територія належала Угорщині, але після підписання Тріанонського договору відійшла до Румунії. Для багатьох угорців відрив Трансильванії став національною трагедією, і вони захотіли повернути її. Саме такі реваншистські настрої відображає пісня “О, вигнаний секею” групи “Kárpátia”. 

У пісні “Hazám Hazám”, або “Батьківщина моя, батьківщина”, звеличується Угорщина та її природа. “Батьківщина моя, батьківщина, ти моє все. Я знаю, що завдячую тобі своїм життям”. Тоді як у “Valahol tőled távol”, або “Десь далеко від тебе”, оспівується гірка доля угорського солдата, який передбачає свою загибель.

Розвиток гурту “Kárpátia”

У 2003 році вийшов другий альбом гурту, а саме “Így volt! Így lesz!”, або “Так було! Так буде!”. Він налічував чотирнадцять пісень, зокрема, “Csatadal”, “Magyar föld” та “Az én apám”. “Csatadal”, або “Бойова пісня”, закликає угорців піти на битву. І, хоч у пісні не вказується проти кого саме, скоріш за все, мається на увазі Румунія. “Бий, рубай — це ж не твій батько! Ну ж бо, не шкодуй”. 

У пісні “Magyar föld”, або “Угорська земля”, прямо говориться, що угорці не повинні відмовлятись від своїх історичних земель. “Ми віримо, ми віримо, що воскресне Угорщина знову!”. Як бачите, гурт  “Kárpátia” постійно звертається до минулого Угорщини, і пісня “Az én apám”, або “Мій батько”, не виняток. 

У пісні “Az én apám” йдеться про події 1956 року, коли відбулась Угорська революція — повстання проти сталінського терору. “Мій батько у п’ятдесят шостому ходив поміж куль… Мій батько бачив, як котились танки”. На жаль, революція провалилась, однак багато угорців не забули про неї та відтоді негативно ставились до комуністичного режиму.

Крім того, у 2003 році до гурту “Kárpátia” приєднались Тамаш Біро та Габор Галантаї. Перший відповідав за гітару, другий — за клавішні. 

Закріплення ідеології гурту “Kárpátia”

У 2004 році гурт “Kárpátia” випустив альбом під назвою “Tűzzel, vassal”, або “Вогнем і мечем”. У ньому було тринадцять пісень, зокрема “Szárnyaszegett”, “Egy az Isten, egy a nemzet” та “Nem eladó”.

У пісні “Szárnyaszegett”, або “Зламані крила”, виконавці просять Бога допомогти угорцям досягти їхньої мети — відродження Великої Угорщини. “Підіймімо прапор, щоб кожен побачив: ми ще станемо знову солдатами Кошута”. Йдеться про Лайоша Кошута — одного з очільників революції 1848 року й національного героя угорців.  

Подібним чином у пісні “Egy az Isten, egy a nemzet”, або “Один Бог, одна нація”, виконавці просять Бога захистити Угорщину та її народ, який “стікав кров’ю за Велику Угорщину”. А в пісні “Nem eladó”, або “Не продається”, підсумовується: угорська земля неоціненна, і патріоти не мають права забути це. 

У 2005 році гурт “Kárpátia” випустив збірку “Hősi énekek”, або “Героїчні пісні”, що складалась зі дванадцяти пісень. Зокрема, “Kárpátok zengjetek”, “Lesz még” та “Karácsony”. У пісні “Kárpátok zengjetek”, або “Карпати загриміть”, вже прослідковуються не лише реваншистські настрої, а й нацистські. “Карпати, загриміть! Заспівайте знов про міць! Нехай, як колись давно. Чиста буде нація знов!”. 

У пісні “Lesz még”, або “Будуть ще”, вперше прямо згадується Тріанонський договір та українські міста. “Нехай загине, нехай загине Тріанон! Будуть ще радисти, будуть ще бомбардувальники у Кечкеметі, Мукачево, Угочі, Ужгороді”. На фоні цих пісень “Karácsony”, або “Різдво”, виглядає доволі невинно. Хоча в ній теж — про повернення історичних територій Угорщини.

У 2006 році гурт “Kárpátia” випустив альбом “Piros, fehér, zöld”, або “Червоний, білий, зелений”, до якого входили тринадцять пісень. Зокрема, “Keleti Kárpátok”, “Neveket akarok hallani” та “Pálinka”. У пісні “Keleti Kárpátok”, або “Східні Карпати”, згадуються українські Карпати, які угорці нібито хочуть повернути собі. “Ми ще зустрінемось, надія не вмирає”. 

У пісні “Neveket akarok hallani”, або “Хочу почути імена”, виконавці висловлюють ненависть до тих, хто посприяв провалу Угорської революції 1956 року. У “Kivándorlók dala”, або “Пісні емігрантів”, про тугу за Батьківщиною.

У 2007 році гурт “Kárpátia” випустив альбом “Istenért, hazáért”, або “За Бога, за країну”, до якого входило дванадцять пісень. Зокрема, “Magyarnak születtem”, “Árpád apánk induló” та “Erdély szabad”. Вони, як і попередні, насичені ультраправим патріотизмом, реваншистськими ідеями та романтизацією історії Угорщини. У наступні роки гурт “Kárpátia” продовжив випускати контент подібного характеру, через що неодноразово попадав у скандали.

Скандали гурту “Kárpátia”

Наприклад, 15 березня 2013 року фронтмен гурту “Kárpátia” Янош Петраш отримав Лицарський хрест Угорського ордена “За заслуги”. За те, що нібито розвиває національну рок-музику та сприяє збереженню угорської культури та ідентичності. На це позитивно відреагували фанати гурту, однак критики висловились так: політично заряджені тексти та заяви гурту викликають розбіжності та не завжди служать соціальній єдності.

Найсерйозніший скандал гурту “Kárpátia” стався 6 червня 2014 року, коли вони давали концерт у М’єркуря-Чук. Під час виконання пісень та діалогу з глядачами вокаліст гурту Янош Петраш розпалював антирумунські настрої та підбурював до нетерпимості та фізичного насильства щодо румунів. Прокуратура висунула проти нього звинувачення, а в грудні 2017 року Окружний суд Тиргу-Муреш зобов’язав його сплатити штраф та заборонив виступати в Румунії протягом трьох років.

Згідно з вироком, Янош Петраш порушив статтю закону, яка забороняє культ осіб, відповідальних за злочини проти людяності, а також поширення фашистських, расистських та ксенофобських ідей. Суд визнав, що сказане на концерті перевищувало межі свободи слова, гарантовані законом, та поширювало іредентистські, ненависницькі ідеї.

Янош Петраш відкинув звинувачення та заявив, що кожен угорець має право висловити свою думку щодо Тріанонського договору, і що героїзм угорських солдатів оспівується у військових піснях. Ба більше, стверджував, що “війна”, яка згадується у багатьох піснях гурту, є метафорою, а втрачені території можна повернути мирним шляхом.

Джерела:

1. https://index.hu/kultur/2013/03/16/kituntettek_a_szelsojobboldali_karpatia_enekeset_is/
2. https://www.bocskairadio.org/en/lead-singer-far-right-hungarian-rock-band-karpatia-banned-romania-3-years/ 
3. https://mindenszo.hu/a-karpatia-kimeletlenul-beszolt-az-ellenzeknek-egyszeruen-senkik-vagytok/ 
4. https://hang.hu/publicisztika/lopta-a-nevet-a-karpatia-104750